Зранку 24 лютого 2022 року російські війська стрімко просувалися Херсонщиною. Невдовзі південний регіон став “коридором”, яким загарбники переганяють техніку та військових з Криму, просуваючись вглиб України. Ми зібрали інформацію про перший день повномасштабної війни та спробували скласти хроніку захоплення південного регіону.
Довідка: Бліцкриг (нім. Blitzkrieg — «блискавична війна») — створена на початку XX століття теорія ведення швидкоплинної війни, відповідно до якої перемога досягається в терміни, що обчислюються днями або місяцями, перш ніж противник зуміє відмобілізувати і розгорнути свої основні військові сили.
Після будівництва Керченського мосту вірогідними напрямками збройної агресії РФ проти України як військовими, так і невійськовими аналітиками розглядалися пробиття коридору з окупованого Криму до Дніпра, а саме до головної споруди Північно-Кримського каналу задля забезпечення водою півострова, та можливе захоплення південної частини Херсонської області для блокування морських портів Херсона, Миколаєва та Очакова з метою економічного тиску на Україну. Судячи з того, що єдиним обласним центром України, який наразі окупований російськими військами, є Херсон, то єдиним бліцкригом, який вдалося реалізувати росії, є кримський, а саме – вторгнення російських військ саме з боку окупованого півострова.
24 лютого, близько 5-ї ранку
У цей час почався артилерійсько-мінометний обстріл прикордонників та військових підрозділів на півдні Херсонщини з території тимчасово окупованого Криму. Приблизно за годину, згідно з повідомленням, оприлюдненим у телеграм-каналі журналіста Андрія Цаплієнка, російські танки перетнули адміністративну межу між півостровом та Херсонщиною. Через який саме кримський пункт пропуску вторглася техніка не уточнюється, веб камери кримських КПВВ зафіксували проходження сотень одиниць ворожої військової техніки асфальтованими дорогами контрольних пунктів “в’їзду-виїзду”.
За повідомленнями Генерального штабу про оперативну ситуацію на 13.00, колони російської військової техніки рухалися за кількома напрямками: Армянськ-Херсон та Чаплинка-Каховка, а за інформацією на 14.00 – за міста Генічеськ, Скадовськ та Чаплинка велись бої, на 20.00 годину – бої велися на підступах до Херсона. Противник намагався обійти місто зі сходу та продовжити наступ у напрямку Миколаєва.
КПВВ «Каланчак – Херсон»
Інформації про детонування наших мінних полів або про роботу наших систем залпового вогню по цілям противника біля КПВВ “Каланчак” не знайдено. При цьому варто зазначити, що в матеріалі Радіо Свобода від 19 лютого говориться, що дорога через КПВВ “Каланчак” – замінована.
Є інформація про бій з ворогом о 9.00 біля селища Великі Копані, яке знаходиться по маршруту слідування російських військ в бік Херсона, приблизно за 90 кілометрів від КПВВ «Каланчак». Судячи з цього можна зробити висновок, що російські війська подолали цю відстань приблизно за 3 години. Інформації щодо сил, якими вівся цей бій, не знайдено. Але судячи з інформації ЗМІ та з відео у соцмережах можна припустити, що це була 59 бригада ЗСУ та прикордонники.
На шляху загарбника було щонайменше 8 водних перешкод, через які перекинуто мости, – це канал біля села Гаврилівка 2 за координатами: 46°12’48.8″N 33°25’28.0″E, канал біля селища Каланчак 46°14’40.5″N 33°21’43.9″E, річка Каланчак 46°15’41.0″N 33°21’10.2″E, канал після селища Каланчак 46°16’37.1″N 33°15’40.2″E, канал біля села Зелене 46°17’01.3″N 33°08’08.7″E, канал біля села Малоолександрівка 46°22’08.9″N 33°07’23.7″E, річка Конка біля міста Олешки 46°38’10.4″N 32°43’22.1″E і остання найсерйозніша – ріка Дніпро, правий і лівий берег якої поєднував Антонівський міст під Херсоном 46°40’12.6″N 32°43’12.5″E.
За повідомленнями Херсонської ОДА, опублікованим в 16.35, міст між лівим та правим берегами Дніпра контролювався агресором, тобто фактично він контролювався агресором вже починаючи з 16 години, на підтвердження тому є відео, опубліковане в телеграм-каналі Андрія Цаплієнко, зняте до 16.39 про те, що ворожа артилерія була на правому березі Дніпра, на околицях Херсона біля об’їзної дороги на Миколаїв. Тобто можна припустити, що ворожі колони, які перетнули адмінмежу на КПВВ «Каланчак», досягли передмістя Херсона за 10 годин. Фактичний час автомобільними шляхами складає півтори-дві години. Потім ЗСУ відбили переправу, але до 22 години російська техніка вже йшла по окружній трасі на Миколаїв. Потім знову міст контролювали українські військові, а з 25 лютого Антонівський міст був повністю контрольований окупаційною армією РФ.
КПВВ «Чаплинка – Каховка»
Інформації про детонування мінних полів або про роботу українських систем залпового вогню по цілям противника біля КПВВ «Чаплинка» у відкритих джерелах не знайдено.
Каховську ГЕС та головну споруду Північно-Кримського каналу, згідно повідомлення міністерства енергетики України, російські війська захопили об 11.28. Тобто через 5 годин, після перетину адмінмежі. Фактичний час автомобільними шляхами – година-півтори. Доречно тут буде привести коментар голови міста Таврійськ Миколи Різака, наданий журналісту “Нового дня” Олегу Батурину: “Я щойно з головної споруди. Вона захоплена. Там стоїть російський танк, “Град”, БТРи і російські солдати зі зброєю. На мене там танк своє дуло навів, заборонив проїжджати». За словами міського голови Таврійська, в якому знаходиться головна споруда і управління Північно-Кримського каналу, він повідомив про захоплення керівництво Херсонської облдержадміністрації, які з недовірою поставились до його слів: “Я їм про це кажу, а вони не вірять. А у мене питання: як могли російські танки, “Гради” і БТРи за чотири години пройти від Армянська до Таврійська? Де наш перший ешелон оборони, другий?”. На шляху російської колони було щонайменше 6 водних перешкод – канал перед в’їздом у селище Чаплинка 46°19’22.8″N 33°34’04.5″E, канал після виїзду з селища Чаплинка 46°23’24.2″N 33°31’42.5″E, канал біля села Новий Гай 46°26’49.2″N 33°30’13.1″E, канал біля села Новокаменка 46°34’59.1″N 33°29’33.8″E, канал біля села Каменка 46°41’25.6″N 33°27’55.8″E, канал біля села Цукури 46°42’03.2″N 33°24’31.3″E. Виходу на правий берег Дніпра заважав міст, який проходив по самій греблі станції 46°46’35.9″N 33°22’18.5″E.
КПВВ «Чонгар – Мелітополь»
Інформації про детонування мінних полів або про роботу українських систем залпового вогню по цілям противника біля КПВВ «Чонгар» та інших вузьких ділянках руху ворожої колони не знайдено. За інформацією ЗМІ, у цих місцях наявне дистанційне мінування за допомогою дротів. Адмінмежа проходить по мосту через озеро Сиваш 45°59’17.0″N 34°33’08.1″E та доволі вузькі з’єднання: від адмінмежі до самого КПВВ протягом 100-150 метрів 45°59’22.3″N 34°32’58.4″E та протягом до 1 километра між півостровом Чонгар та селом Салькове 46°09’42.9″N 34°35’59.0″E на підступах до стаціонарного посту патрульної поліції “Азов”.
За інформацією Антона Геращенка, яка була опублікована о 8.11, через пост патрульної поліції “Азов” проходить військова техніка в бік Мелітополя, пост знаходиться за 30 кілометрів від КПВВ. Зазначений пост розташований за 15 кілометрів від міста Генічеськ та за 90 кілометрів від міста Мелітополь.
ПІДСУМКИ
Російська армія, яка вийшла з Кримського півострова, через 9-10 годин з моменту перетину адміністративної межі, вийшла на правобережжя України в районі міста Херсон. Це дало їй змогу мати простір для подальших наступів на Миколаїв, також за 5 годин після відправлення з Криму вийшла на правобережжя в районі Каховки та отримала контроль над головною спорудою Північно-Кримського каналу та Каховською ГЕС, а за півтори-дві години пройшла поворот до міста Генічеськ Херсонської області на шляху до міст Мелітополь, Бердянськ (Запорізької області) та Маріуполь (Донецької області). Тобто фактично за півдоби мала значні переваги на південному напрямку у вигляді контролю над стратегічними шляхами та плацдармами для розвитку подальших наступів: створення плацдарму у Херсоні та наступ на Миколаїв, Одесу задля забезпечення сухопутного з’єднання з Придністров’ям, можливість контролювати подачу води в Крим та створення логістичних баз у портах Мелітополя, Бердянська задля забезпечення з’єднання окупованої частини Донбасу та Криму.
Артем Сопов, Херсон-Львів