Місто Дрогобич, що на Львівщині, за останні три роки стало відомим на всю Україну своєю новою політикою відкритості, електронним врядуванням та електронною демократією.
Про участь громадян в управлінні містом, ефективність прийняття рішень, відкриті дані і навіть про цінності «БЛОГЕРИ» розмовляли із місцевою активісткою Марією Тяжкун та начальником відділу інформаційних технологій та аналізу Дрогобицької міської ради Станіславом Гайдером.
Місцева активістка Марія Тяжкун вважає, що за останні три роки покращився механізм прийняття рішень. Завдяки відкритості міської ради, а також тому, що є можливість перевірити кожен крок працівників міської ради та депутатів, рада стала прислухатись до громади та приймати рішення на основі звернень та пропозиції людей.
– Які механізми найефективніші?
– У нас дуже ефективні петиції он-лайн. Їх бачать і чують всі. При цьому до уваги беруться не тільки петиції. Люди спокійно можуть писати звернення і на нього відреагують. Можна усно розповісти про проблему. Ключовим тут є те, щоб люди говорили, бо якщо вони будуть мовчати, то ніхто і не знатиме про їх проблеми та потреби.
Механізми для того, щоб мешканців міста чули створені, як і інструменти для відслідковування роботи службовців та депутатів. Звичайно, управління міської ради запрошують на наради та обговорення і якщо ти активний, то точно туди потрапиш. Але люди мають проявляти ініціативу самі, щоб їх чули і запрошували до співпраці, бо якщо про проблему не чують значить її немає.
Ефективним механізмом також став Бюджет участі. Люди вже бачать результати, розуміють його користь і свою важливість, тому все більше включаються в роботу, пишуть проекти та вчаться популяризувати свої ідеї. Тепер головне, щоб розмір виділеного фінансування щороку збільшувався.
– Чи є проблеми із запровадженими механізмами впливу на прийняття рішень?
– Єдиною суттєвою проблемою, яка залишається, недостатня поінформованість мешканців міста про можливості впливу та прийняття рішень. Ті навчальні заходи, які проводить міська рада, щодо таких можливостей, не вирішують проблему повністю. Хоч наявність «Школи розумного громадянина» і її діяльність майже рік суттєво вплинула на збільшення поінформованості населення про сервіси, інструменти впливу та контролю.
Рішення про електронні черги в лікарнях і ЦНАПі спершу сприймали в «штики», але зараз більшість задоволена. Я не змушена вистоювати довгі черги. Зареєструвалась, прийшла на визначену годину і все. Тому це рішення суттєво вплинуло на ефективність роботи надання послуг. Проте треба масштабувати інформаційну компанію, щоб більше людей розуміли знали можливості та користувались.
– Чи відчувають мешканці збільшення кількості інвестицій в місто?
– Пересічному мешканцю важко судити про збільшення інвесторів у місті чи покращення бізнес-клімату завдяки відкритості міської ради. Але відновлення роботи Кранового заводу (ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» – ред.) та поява будівельно-господарського гіпермаркету «Епіцентр» точно свідчить про підвищення ефективності роботи і прийняття рішень у міській раді.
– Чи маєте досвід залучення бюджетних коштів на Вашу ідею чи проект?
– Так, вже третій рік поспіль депутати виділяють кошти на паспортизацію архітектурної спадщини міста. Не треба було робити жодних публічних акцій. Достатньо було написати аргументоване звернення. У 2017 році виділили 50 000 гривень, минулого і цього року по 100 тисяч.
Тому мешканці можуть впивати на формування бюджету міста. Головне, щоб підняте питання було важливим. Як це, наприклад, коли активісти вплинули на зміну вже прийнятого рішення. Біля Солевиварювального заводу ділянку автостоянки продали для створення виробництва авточохлів. Але зважаючи на те, що між двома пам’ятками історії та архітектури могло появитись сучасне підприємство і в майбутньому не дало б можливості створити там відпочинкової зони чи ще чогось для людей, був висловлений протест. Керівництво міста, депутати і підприємець почули людей і була виділена інша ділянка для підприємства без суддів і мітингів.
Станіслав Гайдер: «Немає сенсу боятись рекомендацій громадян»
– Що змінили відкриті дані в Дрогобичі?
– Перший і дуже важливий крок – це покращився механізм залучення громадян до прийняття рішень. Яскравий приклад: у 2016-2017 році мешканці спілкувались з місцевою владою тільки за допомогою Facebook і в більшості, це був монолог. А вже сьогодні завдяки інформаційно-комунікаційним системам громада обговорює важливі зміни у місті та допомагає формувати порядок денний. Наприклад, одна ініціативна група пропонує зробити в центрі міста пішохідну зону і подають петицію – влада підтримує. Інша ініціативна група, яка має бізнес на цій вулиці, створює власну петицію та аргументує, як місто створивши пішохідну зону може втратити надходження до бюджету. Це складне питання, і думаю, ці дві петиції тільки початок великої дискусії, але з впевненістю можу сказати, що результат прийде, адже головне правило демократії – чути один одного.
– Яка ефективність петицій он-лайн?
– У порівнянні з іншим містами, не скажу, що у нас петиції є одним з найефективніших механізмів. На сьогодні у Дрогобичі було зареєстровано 43 петиції – це не багато. Є міста де по 500. Але якщо говорити про кількість голосів, то в нашому місті 65 підписів є підставою для розгляду депутатами. Ми свідомо зробили низькій поріг, бо немає сенсу боятись рекомендацій громадян.
Окрім цього, важливо було забрати з Facebook раціональні ідеї та перевести їх у більш конструктивне середовище. Хоча бували і такі петиції, які не назбирали голосів, але їх було реалізовано. Наприклад, що одразу після народження немовлят, з вежі Ратуші повинна лунати музика. В таких ситуаціях важлива диференціація, яка допомагає відособити проект від інших, щоб зробити його якіснішим.
– Які механізми (інструменти) впливу людей на прийняття рішень міською радою?
– На сьогодні у Дрогобичі з проектів електронної демократії та врядування працює Громадський бюджет, конкурс соціальних проектів, електронні консультації, електроні петиції і обговорення нормативно-правових актів.
Також громадяни мають свій електронний кабінет, в якому можуть записатись на прийом до посадовця, отримати послугу он-лайн, подати запит на інформацію.
Працюють е-сервіси в медицині та освіті міста. Через інші сервіси громадяни можуть повідомити про житлово-комунальну проблему, про незаконну рекламу, не етичну поведінку службовця, вимагання хабара.
Звіт щодо перевірки службовця є публічний. За майже три роки у Дрогобичі функціонує більше двадцяти різних інформаційно-комунікаційних проектів для побудови між владою і громадою містків, а не стін.
Наведу лише декілька з прикладів, як громадяни завдяки сервісам вирішують важливі питання. В центрі міста підприємець розмістив велику рекламу марки телефонів. Це обурило одного з мешканців, який написав про це в соціальну мережу Facebook. Інший користувач додав, що в місті є мапа зовнішньої реклами, і він знайшов цього підприємця. Відповідно до дозволів він мав розмістити не рекламу марки телефонів, а щось інше. Третій користувач повідомив гілку, що залишив скаргу на іншому міському сервісі. Як результат – через 2 дні реклама була знята.
Другий. У міській раді планували відкрити новий маршрут громадського транспорту, але щоб не отримати зворотній ефект від неефективного планування маршруту, спершу проект рішення був розміщений для публічного обговорення, яке тривало 2 тижні. Далі було зібрано пропозиції та прийнято найбільш збалансоване рішення.
– Як можна виміряти ефективність прийняття рішень?
– Ефективність прийняття рішень можна виміряти в грошах. За останні три роки інвестиції в місто збільшились на десятки мільйонів, це яскраво виражається у паспорті регіону. Окрім цього, в Дрогобич заходять великі інвестори, відкриваються відпочинкові заклади – місто бурлить.
Але фундамент нашої роботи – це відкриті дані. За допомогою відкритих даних, а не «сигналів з космосу», міська рада будує діалог з громадянами і бізнесом та аналізує пропозиції для прийняття обґрунтованих рішень. Важливо, що як мінімум останні два роки вся Україна говорить про Дрогобич в контексті розвитку електронного врядування (e-gov) та електронної демократії (е-dem), тому бізнес йде до нас.
Тільки цього року 7 комунальних об’єктів були відібрані інвесторами для впровадження енергоефективних заходів за ЕСКО-угодами. Ба більше, місто обирають для співпраці і міжнародні проекти: USAID, ЄС/ПРООН, Міжнародний фонд «Відродження», «Київський діалог» та інші. Вони б не почали тут працювати, якщо б не бачили поступу.
Вже більше року в Дрогобичі майно громади передається в оренду через он-лайн систему ProZorro.Продажі. Це дозволяє як збільшити надходження до казни, так і залучити нових інвесторів до міста.
Ми працюємо з офісом BRDO і написали з ним кейс, як можна відкрити пекарню в Дрогобичі, відрили електронні послуги, щоб оформляти дозволи на рекламу і МАФи, виставили всі вільні земельні ділянки, які можна взяти для комерційної діяльності, виставили вільні комунальні заклади, вказавши, які з них ідуть під приватизацію та багато іншого.
– Чому це важливо для міста?
– Бо ми прихильники принципів трьох «Е» Залученість (Engagement), Пояснення (Explanation), Ясність очікувань (Expectation).
Адже які б у місті не були красиві свери чи дороги, але прийняття неефективних рішень і корупція рано чи пізно знищить всі починання. Звичайно, що правду легше побачити, ніж почути і люди частіше довіряють новій лавці від депутата перед виборами, ніж рішенню про підтримку міжнародної технічної допомоги для розвитку малого і середнього бізнесу в місті. Але на моє глибоке переконання, спершу потрібно збудувати фундамент на основі відкритості, доброчесності та комунікації. Якщо люди не мають довіри до процесу створення, то в них не буде довіри й до його результатів.
– В чому унікальність ваших рішень у порівнянні з іншими містами?
– Дрогобич – це перше місто в Україні та одне з перший в пострадянському просторі, яке впровадило технологію blockchain в міському управлінні. Спершу містом було обрано заклади освіти міста. Запровадження реєстрації дітей у перші класи та садочки на технології blockchain забезпечили громаді прозорість всього процесу зарахування дітей до закладу. Для прикладу, Ви вибираєте школу, бачите скільки учнів може мати клас, скільки є вільних міст. Якщо вони є, то можете туди потрапити. Якщо, будучи в черзі, в результаті місця в школі не отримали, всі дані про зміну місця в черзі для дитини навічно прописались у відповідній базі, а значить порушник та факт – зафіксовано. Персональні дані всіх учнів теж захищені.
– Як люди дізнаються про нові механізми впливу?
– Спільно з КУ «Інститут міста Дрогобича» міська рада запровадила проект «Школа розумного громадянина», де навчаємо студентів, старшокласників та актив міста працювати з е-сервісами.
Кожне місто має шалений потенціал, але часто не використовує його. Наприклад, ми розпочали оцифрування архівів міської ради і залучили студентів на практику для сканування документів. На інших практикумах ми чистимо дані розпорядників, а також спільно з студентами-соціологами проводимо дослідження, щоб краще розуміти, куди рухатись далі в сфері «Smart City». Я завжди кажу, що пристрасть до своєї справи може замінити досвід в т.ч. досвід побудови традиційної державної служби.
– Люди можуть вплинути на формування бюджету міста?
– Цього року Дрогобич отримав перше місце за оцінкою прозорості місцевих бюджетів. В місті працює бюджетний регламент, збираються пропозиції громадян та навіть функціонує відповідна робоча група з питань бюджету, яка щороку оновлюється. Також на початку 2019 року Дрогобич посів перше місце в рейтингу прозорості 100 найбільших міст України за даними Міжнародної організації Transparent International Ukraine, зокрема, завдяки відкритості комунальних підприємств. Наприклад, користувачі зайшовши на портал міста можуть проаналізувати роботу конкретного комунального підприємства в декілька кліків, а динаміка показників зібрана за останні чотири роки. Адже правильні речі потрібно робити у правильному обсязі.
– Що у міській раді вкладають в поняття «розумне врядування»?
– Для нас розумне врядування – це коли міська влада формує візію для міста, стає сервісом для громадян та приймає рішення керуючись даними, а не «сигналами з космосу».
Наприклад, щодо архітектури, то у муніципалітеті запроваджено електронний документообіг, адресний реєстр, територіальний реєстр.
Працюємо над муніципальним реєстром, який допомагаємо зрозуміти поведінку кожного громадянина, який звертався до міської ради. Місто і держава мають величезну кількість інформації про людину, тому прохання надати довідку про свій склад сім’ї звучить абсурдно, ця інформація вже є в базах.
Електронне врядування (e-gov) – це від влади до людей, а електронна демократія (е-dem) – від людей до влади. У тому й іншому є префікс «е» і це дуже важливо, бо ключ до успіху Дрогобича – це коли громадянину треба буде прийти в Ратушу тільки для того, щоб піднятись на вежу.
– Яка ваша ефективної системи прийняття рішень?
– Системна модель прийняття рішень починається з політичної волі. Я не розумію для чого створювати сервіс повідомлень про житлово-комунальні проблеми і 80% питань залишати без розгляду. Без розуміння їхньої цінності, самі інноваційні ідеї не дадуть результатів. Другий фактор, без якого не можна обійтись – це реакція на зміни. Службовець, або змінюється, або йде зі служби. Ми маємо побороти найбільшу проблему сьогодення – недовіру. Адже чим менше люди довіряють один одному, тим легше ними маніпулювати.
Довідково: За останні два з половиною роки місто Дрогобич виграло такі нагороди:
2017 — Мінрегіон та Рада Європи – 1 місце, як краща практика місцевого самоврядування в Україні;
2018 — Transparent International Ukraine – 1 місце в рейтингу прозорості серед 100 найбільш міст України (Поточний стан);
2018 — Open Data Award – Перемога в номінації «Open Data City Award»;
2018 — Kyiv Smart City – Перемога в номінації «Відкрите місто року»;
2018 — Мінрегіон та Рада Європи – 1 місце, як краща практика місцевого самоврядування в Україні;
2019 — Рейтинг бюджетної прозорості «Кришталь року» – 1 місце (3 нагороди та 8 номінацій);
2019 — Transparent International Ukraine – 1 місце в рейтингу прозорості серед 100 найбільш міст України.
Також стало першим містом в Україні, яке запровадило технологію Blockchain в освітніх закладах міста.
Станіслав Безушко, спеціально для «БЛОГЕРІВ»
Матеріал створений у рамках проекту «Підтримка місцевих антикорупційних розслідувань мережі «Блогери за добре врядування», який підтримує Чорноморський фонд регіонального співробітництва (BST). Позиції висловлені у даному матеріалі не обов’язково збігаються з позиціями BST та його партнерів.