Комплексна реформа державного управління, на яку витрачаються мільярди гривень з українського бюджету і мільйони євро допомоги з Євросоюзу, не має показників ефективності, її результати неможливо промоніторити. А контроль і відповідальність над її впровадженням – взагалі відсутній.
Це – головний висновок аудиторів Рахункової палати, які перевірили її реалізацію. Аналіз аудиторів показав: виділені на нововведення в держуправлінні кошти використовують неефективно, а часом і взагалі без жодного логічного пояснення. Скажімо, закуповують комп’ютери, але не закуповують під них меблі. Або купується техніка, яка мусить припадати пилом на складах, бо людей, які нею будуть користуватися, ще немає. Набрані на посади люди не відповідають необхідним критеріям в освіті і досвіді роботи, але при цьому провадять реформи на ринкову зарплату та ще й із солідними надбавками і преміями.
«БЛОГЕРИ» на конкретних прикладах покажуть, як насправді реалізується комплексна реформа державного управління.
Великі гроші і плани на них
У червні 2016 року Кабінет Міністрів схвалив Стратегію реформування державного управління, згідно з якою запровадили посади держслужбовців, які нестимуть відповідальність за проведення основних національних реформ і матимуть право на спеціальні умови оплати праці. Пізніше, у 2017 році, Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року реформа держуправління була визнана запорукою успішного проведення структурних перетворень у всіх сферах суспільного життя.
Тобто, підхід був заявлено такий: буде ця реформа – будуть й інші.
Грошей на головну реформу країни дали багато. Тільки з держбюджету у 2017 році було виділено 300 млн грн., а у 2018 році мова вже йшла про 1, 6 млрд грн.
Крім того Стратегія реформування передбачила можливість залучення коштів міжнародних фінансових організацій та міжнародної техдопомоги, а це мільйони євро.
Але крім цифр запланованого бюджету іншої конкретики Стратегія не мала, що і було встановлено аудиторами. За їх словами, ця програма не визначає конкретно жодного контрольного показника, за яким можна оцінити повноту та результативність реалізації заходів з реформування.
«Не існує розробленої та затвердженої у встановленому порядку методики моніторингу процесу впровадження реформи та оцінювання її результатів за певний плановий період, не визначено процедур контролю і відповідальності за стан виконання заходів з реформування та процедур подальшого коригування на основі отриманих результатів для досягнення встановленої мети…В Україні методику оцінки результативності використання коштів державного бюджету на заходи з реформування до цього часу не розроблено, що свідчить про відсутність зацікавленості в кінцевих результатах її впровадження» – йдеться у звіті Рахункової палати.
Приміром, на запит “БЛОГЕРІВ” щодо здобутків та досягнень реформаторів при Міністерстві культури там написали образно – «станом на даний час здійснюється робота, спрямована на досягнення встановлених результатів».
Техніка на виріст
Стратегія реформування передбачає створення директоратів при міністерствах із набранням в штат висококваліфікованих фахівців-реформаторів. Загалом мали набрати три тисячі таких осіб. Дві третини їх повинні були прийняти на роботу до кінця 2017 року. Але станом на серпень 2018 набрали лише 399 працівниками, або 18% від плану.
До слова, якщо спочатку розмір нарахованої місячної заробітної плати фахівця з питань реформ з урахуванням стимулюючих виплат не міг перевищувати 60 тис. грн, то у 2017 році це обмеження прибрали.
Наприклад, Міністерству культури за планом потрібно було працевлаштувати 44 «реформатора». Але там вирішили, що їм вистачить і половини від запланованого. Ось витяг зі штатного розпису, який ми отримали в результаті відповіді на запит.
При цьому, незважаючи на самовільне скорочення кількості штатних реформаторів, техніки у Мінкульті уже накупили з розрахунку саме на 44 особи. Ще минулого листопада міністерство провело торги між ТОВ «Фірма Валтек» і ТОВ «Діавестенд комплексні рішення», за результатами яких в останнього було закуплено 44 ноутбуки.
З надлишком поступили просто – передали на зберігання підвідомчому Українському культурному Форму. Який очолює дружина президента Марина Порошенко.
Кар’єрні злети
У своєму звіті аудитори висловили свої враження від загального хаосу щодо набору «висококваліфікованих» реформаторів. Наприклад, у міністерстві охорони здоров’я на посаду керівника експертної групи з питань впровадження системи «Електронне здоров’я» директорату медпослуг призначили спеціаліста з менеджменту організацій та правознавства, який раніше займався логістикою як ФОП, був менеджером в колекторській компанії, а у подальшому його кар’єра привела на посаду командира підрозділу патрульної поліції.
Інший випадок – експертом директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ було призначено інженера-землевпорядника з досвідом роботи оператором АЗС. Посаду керівника експертної групи з питань реформування системи громадського здоров’я отримав спеціаліст з досвідом роботи брендменеджером промоакцій пива. А в Мінагрополітики на посаду держексперта призначено магістра за спеціальностями «вчитель географії та економіки» і «управління інноваційною діяльністю». З практичного досвіду у нього робота прибиральником, вихователем дитячого табору, працював в ресторані швидкого харчування та торговельним представником.
Незважаючи на те, що у 2017 році новостворені директорати так і розпочали своєї діяльності, реформати уже отримували надбавку за виконання особливо важливої роботи. «Розмір цієї надбавки для державного експерта становив від 30 до 40 тис. грн на місяць, тоді як їх посадовий оклад – лише 6 тис грн.», – йдеться у тексті звіту.
Матеріально-технічна база
Якщо гроші на придбання техніки і меблів для реформаторів роздали самим міністерствам, то ремонт і облаштування приміщень директоратів Кабінет Міністрівцентралізвано доручили робити Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату КМУ.
Як встановили аудитори, департамент у 2017 році використав 60,6 млн грн (39% від затверджених призначень). Гроші потратили на капремонт приміщень новоствореного навчально-тренінгового центру фахівців з питань реформ (Музейний провулок, 12) і приміщень п’ятого поверху лівого крила Будинку уряду для розміщення директоратів Секретаріату КМУ. А ще купили фліпчарти, флешки, пакети ліцензійного програмного забезпечення, комп’ютерну техніку для облаштування 1320 потенційних робочих місць. При цьому самих 1320 комплектів офісних меблів під цю техніку не купили. В результаті, техніку відвезли на склад Мінекономрозвитку. При цьому аудитори так і не побачили договір про відповідальне зберігання цього майна та первинних документів, які підтверджують факт його передачі на зберігання.
“За таких умов запроваджені заходи лише створюють додаткове фінансове навантаження на Державний бюджет, не підвищують ефективність державного управління та не сприяють розвитку відповідних сфер життєдіяльності країни, створюють передумови для подальшої втрати довіри громадян України не тільки до виконавчої влади, але й до публічної адміністрації в цілому”, – підсумували аудитори ревізію головної реформи країни.
Валентина Новицька для “БЛОГЕРІВ”
Розслідування проведене в рамках проекту «Підтримка місцевих антикорупційних розслідувань мережі «Блогери за добре врядування», який підтримує Міжнародний Фонд «Відродження».