Верховний суд узаконив закриття декларацій військових прокурорів – ЦПК

Фото з сайту ЦПК

Верховний Суд за головування судді Білоуса залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій та дозволив приховування декларацій військових прокурорів.

Про це “БЛОГЕРАМ” стало відомо з повідомлення на сайті Центру протидії корупції (ЦПК).

Відповідну постанову суд виніс постанову 6 грудня у попередньому судовому засіданні за результатами розгляду касаційної скарги Центру протидії корупції. Однак про відповідне рішення ЦПК дізнався лише 15 грудня, коли отримав його поштою. На суд організацію не запрошували.

Відповідний позов ЦПК подав до суду ще у травні 2017 року, коли стало відомо про відсутність у відкритому доступі декларацій близько 70 прокурорів.

“Декларації зникли із публічного доступу у зв’язку із постановою про застосування заходів спеціальної безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності даних низки посадових осіб військової прокуратури, прийнятою 31 березня 2017 головним  військовим прокурором Анатолієм Матіосом”, – йдеться у повідомленні і там же додається:

“Суть заходів безпеки, які слухняно виконало НАЗК,  полягала у закритті від публічного доступу до декларацій окремих прокурорів. Серед них, зокрема, заступники Головного військового прокурора Віктор Король і Дмитро Борзих, начальник слідчого відділу Головної військової прокуратури ГПУ Сергій Личик та Військовий прокурор Маріупольського гарнізону Олег Улановський”.

“Таким чином засекретили вже опубліковані декларації прокурорів за 2016 рік, а також унеможливили їх оприлюднення у майбутньому. Тому ми не побачили декларацій за 2017 рік і повідомлення про суттєві зміни у майновому стані прокурорів”, – підсумовуть у ЦПК.

Генеральна прокуратура України пояснює необхідність вилучення декларацій тим, що під час розслідування фактів ведення Збройними силами Російської Федерації агресивної війни проти України, було отримано інформацію про існування реальної загрози життю та здоров’ю військових прокурорів, що здійснюють ці розслідування.

У ЦПК переконані, що майнові декларації прокурорів не містять жодної інформації, розголошення якої може загрожувати їхній безпеці, оскільки:

  • персональні дані не публікуються в Реєстрі, як і дані про місце проживання та місце знаходження майна;
  • посади та імена прокурорів і так є публічними – ними, наприклад, рясніють судові ухвали, а також вони представляють державне обвинувачення в публічних судових процесах;
  • до моменту ухвалення постанови всі декларації за 2016 рік уже були в публічному доступі; будь-хто міг їх скопіювати або завантажити масив даних НАЗК.

“Натомість, приховування декларацій на фоні численних журналістських розслідувань про невідповідність способу життя прокурорів статкам становить форму цензури держави на інформацію про майновий стан прокурорів”, — коментує юрист ЦПК Олена Щербан і додає, що ЦПК уже готує відповідну заяву до Європейського суду з прав людини.

Яскравим прикладом того, які статки можуть приховувати за закритими деклараціями підлеглі Матіоса, є скандальний колишній військовий прокурор Костянтин Кулик, який без наявності на це доходів зміг придбати елітну нерухомість та авто.

Після закриття декларацій прокурорів Матіос виступав на засіданні антикорупційного комітету Ради та разом із НАЗК розробляв зміни до закону, які б мали легітимізувати його постанову та дії НАЗК щодо приховання декларацій з публічного доступу. Нагадаємо, що наразі у НАЗК відсутні повноваження щодо обмеження публічного доступу до Реєстру декларацій.

Цікаво, що наприкінці жовтня Верховний суд повернув на новий розгляд справу за позовом ЦПК до СБУ та НАЗК щодо засекречення декларацій керівництва СБУ.

Після двох років судів, суд визнав, що попередні інстанції, які відмовляли ЦПК діяли з порушеннями, проте колегія суддів Верховного суду не захотіла самостійно виносити рішення та повернула справу назад у першу інстанцію.

У цьому спорі у колегії суду брав участь той же суддя Білоус О. В. який мав окрему думку, згідно з якою ЦПК треба було відмовити у позові до СБУ повністю.

Від “БЛОГЕРІВ”:

Національне антикорупційне бюро не знайшло незаконне збагачення у декларації за 2016 рік прокурора Костянтина Кулика, якого обвинувачують у цьому злочині. “Ознак можливого незаконного збагачення, передбачених статтею 368-2 Кримінального кодексу України, за результатами перевірки не встановлено”, – йдеться у тексті рішення відомства. Зазначається, що Кулик вказав недостовірні відомості про вартість своє квартири, однак це не є кримінальним злочином.

-->