СЛУХНЯНИЙ ГОРГАН, АБО ЯК ГОЛОВА КОДА ЗІ ШВИДКІСТЮ СВІТЛА ВИКОНУЄ ЗАУВАЖЕННЯ НАЗК

Голова Київської ОДА Олександр Горган за тиждень виправив усі недоліки, на які йому вказало Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) у своєму приписі. Тепер на сайті КОДА можна і на корупцію поскаржитись, і нарешті Антикорупційну програму на 2017 рік прочитати (і не біда, що цей рік уже завершується – авт.). Залишилося сподіватися, що невдовзі з’являться і конкретні результати боротьби з корупцією, бо досі на всі запити «Ні корупції!» до Київської ОДА з приводу результатів боротьби з корупцією відповідали не конкретними цифрами і заходами, а одним словом – «працюємо».

Як уже повідомляв «Ні корупції!», на початку листопада Національне агентство з питань запобігання корупції винесло голові Київської обласної державної адміністрації Олександру Горгану припис про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону.

Зокрема, припис було внесено стосовно працівників Київської облдержадміністрації за результатами планової перевірки, проведеної комісією Національного агентства у жовтні цього року, щодо визначення стану організації роботи із запобігання і виявлення корупції та встановлення можливих фактів порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції”.

Серед встановлених порушень:

– неподання на погодження до Національного агентства антикорупційної програми облдержадміністрації на 2017 рік, яка б відповідала вимогам статті 19 Закону;

– незабезпечення можливості внесення повідомлень про корупцію через офіційний веб-сайт Київської обласної державної адміністрації,

– непроведення перевірки факту подання суб’єктами декларування, які працюють (працювали) в апараті Київської обласної державної адміністрації та її структурних підрозділах, декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та неповідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному порядку.

Крім того, комісія НАЗК встановила, що організація проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад в апараті облдержадміністрації та її структурних підрозділах, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад із підвищеним корупційним ризиком, здійснюється з порушенням вимог статей 56, 57 та 58 Закону  “Про запобігання корупції”.

Також було встановлено, що в облдержадміністрації не належним чином організована робота щодо направлення спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції повідомлень, у яких зазначаються можливі ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, розгляд яких належить до повноважень спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, зокрема Національної поліції України.

Відповідно, НАЗК видало Горгановові припис усунути виявлені порушення і додало, що «припис НАЗК є обов’язковим до виконання. За невиконання припису керівник органу, підприємства, установи, організації несе відповідальність, передбачену статтею 188-46 КУпАП».

Після наполегливого зауваження НАЗК уже за тиждень на сайті Київської ОДА на найвиднішому місці з’явилася рубрика, де можна поскаржитися на корупцію. Так Горган виправив перше порушення, на яке вказало НАЗК.

Крім того, Горган відреагував на друге зауваження НАЗК, і вже 8 листопада на сайті Київської ОДА з’явилося розпорядження голови КОДА О.Горгана №754 «Про антикорупційну програму Київської обласної державної адміністрації на 2017 рік». Підкреслюю – антикорупційна програма на 2017 рік у новій редакції з’явилася майже під завісу цього року (перша редакція була затверджена у березні цього року). При цьому, щоб вона запрацювала, вона ще має бути ухвалена Київською обласною радою.

До Програми 6 листопада також завтерджено звіт за результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності Київської ОДА, сформовано перелік цих ризиків та вказано, хто їх повинен попереджувати.

Зокрема, корупційними ризиками визначено:

  •  Можливість впливу з боку посадових або інших осіб з метою сприяння прийняття на державну службу близьких їм осіб, у зв’язку із відсутністю процедури розкриття інформації про конфлікт інтересів членами конкурсної комісії;
  • Ймовірність представлення до нагородження державними нагородами осіб, які не мають вагомих заслуг для відзначення державною нагородою, у зв’язку із  можливістю зловживань внаслідок широкої дискретції при визначенні кандидатур для представлення до державних нагород;
  • Відсутність процедури належного забезпечення конфіденційності викривачів;
  • Можливість порушення працівником вимог Закону України “Про запобігання корупції” через неналежний контроль за запобіганням та врегулюванням конфлікту інтересів, що може призвести до відповідного порушення;
  • Можливість проведення неконкурентної процедури закупівлі товарів (послуг);
  • Прийняття одноособово рішень про видачу посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  внаслідок чого існує ймовірність прийняття неправомірного рішення посадовою особою, яка розглядає спірне питання;
  • Ймовірність прийняття неправомірного рішення посадовою особою щодо внесення інваліда до відповідної черги забезпечення автомобілями тощо.

І найцікавіше. Згідно з Антикорупційною програмою, протидіяти корупції у Київській обласній державній адміністрації та її структурних підрозділах, а також моніторити результати антикорупційної діяльності повинен сектор з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації.

Зокрема, у рамках програми цей сектор повинен здійснювати:

– перевірку та аналіз інформації щодо причетності працівників Київської обласної державної адміністрації до вчинення корупційних чи пов’язаних із корупцією правопорушень;

– проведення перевірки організації роботи із запобігання корупції в структурних підрозділах Київської обласної державної адміністрації;

– перевірку та аналіз інформації, отриманої від працівників Київської обласної державної адміністрації, громадськості, фізичних чи юридичних осіб, засобів масової інформації чи інших джерел щодо можливого вчинення порушень антикорупційного законодавства.

«У межах моніторингу сектор веде облік та аналіз інформації, що отримана під час заходів моніторингу, її узагальнення, а також за його результатами, щокварталу здійснює оцінку результатів здійснення заходів, передбачених програмою, і оформлює її у спеціальному звіті», – ідеться у тексті програми.

А тепер згадаємо, що на попередні запити «Ні корупції!», чим же займається сектор з питань запобігання та виявлення корупції апарату Київської ОДА, які заходи проводить і які результати у своїй роботі має, скільки фактів щодо корупційних дій було виявлено та про скільки таких фактів було повідомлено у правоохоронні органи, у КОДА відповіли дуже лаконічно – сектор працює.

Тобто, жодного конкретного проведеного сектором заходу не було названо, так само, як не було названо жодного конкретного результату роботи.

Так, у відповіді за підписом Ігора Знов`юка, завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату КОДА, замість перерахування конкретних заходів йдеться про те, що «на даний час сектором проводяться заходи, направлені на виконання Антикорупційної програми, затвердженої розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 10 березня 2017 року за № 94.

Також сектор вживає заходів до виявлення конфлікту інтересів та сприяє їх усуненню, взаємодіє з уповноваженими підрозділами (особами) з питань запобігання та виявлення корупції у структурних підрозділах Київської обласної державної адміністрації та районних державних адміністраціях, установах, підприємствах та організаціях».

Тобто, іншими словами, сектор працює, а от що конкретно робить – невідомо.

І на повторний запит «Ні корупції!», які ж все таки результати роботи сектору із запобігання та виявлення корупції апарату КОДА, у Знов`юка знову відповіли, що працюють, і додали, з моменту ухвалення положення про сектор з питань запобігання та виявлення корупції апарату Київської обласної державної адміністрації «сектором не відображено та не задокументовано інформації про звернення до правоохоронних органів щодо корупційних правопорушень відносно службовців Київської обласної державної адміністрації».

І твердження про те, що жодних порушень не було знайдено, по суті, прямо суперечить третьому зауваженню НАЗК про те, що у КОДА просто не проводяться перевірки подання суб’єктами декларування, які працюють (працювали) в апараті Київської обласної державної адміністрації та її структурних підрозділах, декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та неповідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному порядку.

До слова, у другій відповіді у Знов`юка посилались на те, що, мовляв, відповідь на запит про результати роботи сектору може бути надана лише на основі заздалегідь задокументованої інформації. Таким чином, можемо зробити висновок, що сектор не веде облік та аналіз інформації, що отримана під час заходів моніторингу, не узагальнює її, а також не оформлює результати своєї роботи у спеціальному звіті, як цього вимагає затверджена Горганом антикорупційна програма.

Можливо, друга редакція Програми після “стимулу” з НАЗК виправить цю ситуацію? І чиновники з ОДА не лише про людське око боротимуться з корупцією, пишучи профільні програми та ставлячи значок на сайті про скарги на корупцію, але й почнуть видавати конкретні звіти з цифрами про свою роботу.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»

-->