Закриті двері мерії Геннадія Кернеса

Мерія Харкова закрита для громадських активістів (фото Depo.ua)

Харківська влада вигадала схему приховування інформації про свою діяльність. Часто  не мають цієї інформації навіть депутати, які вже з цим змирились. Загальноукраїнські закони про відкритість і прозорість ігноруються.

Ще за часів «злочинної влади» Верховна Рада прийняла в 2011 році закон «Про доступ до публічної інформації». Він вимагає від органів місцевого самоврядування публікувати проекти рішень за 20 робочих днів до їх розгляду (близько календарного місяця). Але у Харкові діють власні закони, і проекти рішень тут публікують лише ті, які не викликають дискусій. Та й те – в скороченому вигляді.

Для прикладу.  19 грудня в Харкові пройшла чергова сесія міськради. За два дні до її проведення на сайті Єдиного міського реєстру актів (це місце, де викладається документація міської влади) не було оприлюднено жодного проекту з пакету земельних питань. А ті з п’яти десятків проектів, що були доступні публіці, були викладені в обрізаному стані – без додатків.

До речі, на суму сесію було винесено 100 проектів рішень. В їх перелік потрапили і таємні «земельні» питання. А ось, наприклад, проект рішення «Про затвердження Міської програми реалізації проектів розвитку міста Харкова на 2019-2021 роки» було оприлюднено лише у вигляді першої сторінки – без додатків та опису самої програми.

Ситуація з отриманням інформації самими депутатами міської ради також має місцевий колорит. Народні обранці приймають проекти рішень з додатками на робочі планшети. Але частина документів може з’явитися вже під час самої сесії.

Одна з «фішок» Харкова –  винесення проектів рішень на сесію через спільне засідання постійних комісій. Це коли збираються всі депутати міськради для узгодження питань на голосування. Зазвичай таке зібрання проходить за два дні до сесії. Саме тоді депутати дізнаються про всі проекти рішень, за які їм потрібно проголосувати.

Цікавим тут є той факт, що саме на цю комісію виноситься більшість земельних питань. Але опрацювати за два дні десятки питань депутатам і їх командам вкрай складно. Тому депутати фактично голосують на сесії, не читаючи всіх проектів рішень.

Більше того, всі проекти рішень, у тому числі й земельні голосуються «пакетами». Тобто окремого голосування за кожне рішення щодо виділення конкретних земельних ділянок фактично не існує. Підтримка цих «пакетів» досягається за рахунок тотальної більшості у міського голови Геннадія Кернеса.

Зрозуміло, що бувають винятки.

Так, іноді чиновники дослухаються до думки опозиційних депутатів і знімають проблемні питання в проміжок між засіданням комісії та самою сесією. Як, наприклад, зі спробою виділення землі за «кооперативною схемою», чого в Харкові вже не було декілька років. Або коли у міськраді відбувається бійка між «ультрас» та «тітушками Кернеса» через незаконне будівництво біля стадіону «Металіст». Але ці винятки  лише підтверджують правило.

Ще одним доказом закритості мерії є відсутність де-факто вільного доступу на сесії міськради .

«Мерія Кернеса перешкоджає членам територіальної громади відвідувати пленарні засідання сесії міської ради. На підставі регламенту міської ради членам тергромади потрібно подавати заявки на участь у засіданні не пізніше, ніж за 48 годин до початку пленарного засідання. Переважній більшості членам громад відмовляють. Пояснюють це відсутністю вільних місць в залі під час засідання. У той ж час у прямій трансляції ми регулярно бачимо вільні місця у залі. Крім того, закон про місцеве самоврядування передбачає перенесення засідання у залу з більшою кількістю місць, якщо їх не вистачає у основному залі», – прокоментував член ГО «Харківський антикорупційний центр» Євген Лісічкін.

За його словами, він неодноразово писав заяви щодо присутності на сесії в перший день після підписання розпорядження міського голови про проведення пленарного засідання.

«Було цікаво, коли я отримав відмову і вирішив дізнатися, хто отримав доступ. Виявилося, що жінка, наприклад, написала заяву задовго до того, як стала відома дата сесії», – відмітив Лісічкін.

Прецеденти проведення засідання сесії міської ради у іншому приміщенні – у великій залі будинку Рад були. Але тоді  у міськраді проводили ремонт. Тож механізм «переселення» є і відпрацьований, але його ігнорують.

Більше того, під час сесії біля входу до будівлі мерії вишиковуються кордони охоронців, які перевіряють наявність дозволів у бажаючих потрапити всередину. Про сутички, які регулярно відбуваються у Харкові, пишуть ЗМІ, але реакції від правоохоронців – нуль.

У Харкові вже кілька років активісти та деякі депутати намагаються внести зміни до регламенту, але без доброї волі мера та його фракції «Відродження», яка має повну більшість, зробити це неможливо.

Не мають готового варіанту «виходу з тіні» і у президентській фракції. Наприклад, голова фракції «БПП Солідарність» у Харківській міськраді Олександр Давтян говорить про відкритість мерії, але як її «відкрити» – не знає.

«Каким образом пустить всех желающих. Сидят 80 депутатов, руководители Департаментов, отделов, коммунальных предприятий – тех., от которых зависит жизнеобеспечение города. Плюс приглашены ОБСЕ, милиция, полиция, прокуроры. Остаются 10-20 свободных мест… Давайте сделаем очередность, жеребьевку. Надо придумать систему, как общественники смогут заходить. Нужна система, чтобы не было толчеи, давки», – відзначив Давтян.

При цьому він вважає, що депутати і є на сесії представниками від громадськості.

«Нас ж общественность выбрала. Теперь получается, что теперь нужны смотрящие над смотрящими. Это задевает мое самолюбие. Меня контролировать не надо. Но я не могу поручиться за все. Разработайте регламент, если он будет нормальный – я поддержу. Но у меня нет времени его разрабатывать», – заявив депутат.

На даний час, мерія пропускає активістів та членів громади лише за вибірковим принципом, алгоритм якого відомий тільки їй.  І цей алгоритм зробив Харківську міськраду однією з найбільш закритих в Україні.

Павло Новик для “БЛОГЕРІВ

Матеріал створений у рамках проекту «Підтримка місцевих антикорупційних розслідувань мережі «Блогери за добре врядування», який підтримує Міжнародний Фонд «Відродження».

-->