Доступ до публічної інформації: 10 порад активним громадянам

Тетяна Олексіюк, фото з архіву авторки
Тетяна Олексіюк, фото з архіву авторки

Медіа-юристка, адвокатка та тренерка Тетяна Олексіюк, яка працює у сфері медіа та  доступу до публічної інформації з 2002 року, ділиться своїм досвідом із читачами веб-порталу «Блогери за добре врядування», щоб якомога більше активних громадян змогли отримувати публічну інформацію.

Порада І – Підготовка до подання запиту

Закон України «Про доступ до публічної інформації» (Закон про доступ) є  інструментом, за допомогою якого всі громадяни, безвідносно віку та місця проживання, можуть отримати публічну інформацію від розпорядника (державного органу, органу місцевого самоврядування, комунального підприємства та інших).

Перш ніж подавати запит на публічну інформацію, пошукайте в Інтернеті інформацію про те, які повноваження виконує цей розпорядник, яку інформацію він створює та які рішення приймає. Цей пошук допоможе Вам правильно визначити розпорядника та сформулювати більш чіткий запит.

Для прикладу, завдяки такій підготовці Ви дізнаєтеся, що обласні державні адміністрації можуть надати Вам розпорядження голови облдержадміністрації, а обласні ради – рішення, положення та регламенти, прийняті такою радою. Отже, подаючи запит, Ви вже проситимете конкретний документ, а не «інформацію про…», що підвищує імовірність отримання запитуваної інформації.

Порада ІІ – Знайте різницю між запитом і зверненням громадян

Це найбільш поширена та прикра помилка, якої припускаються запитувачі інформації.

Звернення громадян регулюються іншим законом (Закон України «Про звернення громадян») та мають інші строки надання відповідей та інші вимоги до оформлення.

Ключова різниця між запитом на інформацію та зверненням громадян полягає в тому, що у відповідь на запит Вам можуть надати  інформацію, котра вже є готовою і зафіксованою у розпорядника. А от у відповідь на звернення громадян Ви отримаєте роз’яснення, котре підготували спеціально для Вас та тільки відносно Вашої ситуації.

Звідси різні строки надання відповіді (5 робочих днів на запит та місяць на звернення) та різні вимоги до оформлення запиту на інформацію і звернення громадян.

Наприклад, при поданні запиту на інформацію електронною поштою Ви не зобов’язані надсилати скан запиту з підписом, вказувати свою адресу проживання або  ідентифікувати себе через паспортні дані. А от звернення громадянина без прізвища, імені і по-батькові, підпису та адреси проживання не буде розглянуте державним органом. Натомість, електронного цифрового підпису не потребують ні запит ні звернення.

Порада ІІІ – Правильно формулюйте питання

Головне для запитувача публічної інформації – чітко сформулювати питання в інформаційному запиті, щоб воно не було розцінене розпорядником, як звернення. Тож, якщо Ви хочете подати запит на інформацію, пишіть у питаннях: «Прошу надати копію рішення/розпорядження/проекту рішення №…», «Прошу надати копію документу, який встановлює/регулює….». В інформаційному запиті уникайте прохання роз’яснити, розглянути конкретну скаргу чи врегулювати конфліктну ситуацію – це буде розцінене розпорядником як звернення громадян.

Порада ІVМінімум питань у одному запиті

Закон не обмежує Вас в кількості інформації, яку Ви попросите в одному запиті, але, якщо запит містить більше двох-трьох питань, недобросовісному розпорядникові простіше проігнорувати одне із питань.

Порада VВи запитуєте у розпорядника, а не в його посадової особи

У запиті уникайте особистого звернення до посадової особи розпорядника. Ви контактуєте з розпорядником (державним органом, органом місцевого самоврядування, комунальним підприємством) безвідносно того, хто саме в цього розпорядника обробляє запити та приймає рішення щодо доступу до публічної інформації.

Навіть якщо на сайті розпорядника зазначено, хто є особою відповідальною за доступ до інформації – Ваш запит адресовано не конкретно цій особі, а розпорядникові в цілому.

Якщо у відповідь на запит Ви отримаєте відмову і оскаржите її до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, представник Уповноваженого, який складатиме протокол про порушення, має достатньо повноважень для встановлення особи, винної в порушенні права на доступ.

Порада VІ –  Пам’ятайте про 10 безкоштовних сторінок копій документів

Коли обсяг копій, які має надати Вам розпорядник, перевищуватиме 10 сторінок, ви муситимете відшкодувати витрати на копіювання та друк.

Це як мінімум вартуватиме додаткового часу і зусиль, не кажучи вже про кошти. Тому, дивіться пункт 1 та пункт 4 цих порад, проведіть попереднє дослідження, щоб чітко розуміти які документи Вам потрібні та не просіть в одному запиті багато документів.

Порада VІІ –  Вказуйте бажану форму відповіді

Запитувач може просити розпорядника про бажану форму отримання інформації, наприклад про надання документів у сканованих копіях.

Розпорядник задовольняє таке прохання, якщо  переведення інформації в той формат, про який просить запитувач,не покладає на розпорядника надмірного тягаря. Проте, якщо він не може задовольнити прохання запитувача (наприклад, якщо у розпорядника немає сканера або запитувач просить великий обсягу сканованих копій), розпорядник пропонує отримати інформацію в іншій, наявній у нього формі (наприклад у вигляді друкованих копій).

Іншими словами, Ви не можете вимагати від розпорядника надання сканованих копій, проте можете попросити це.

Порада VІІІ –  Обґрунтуйте суспільний інтерес у інформації

Закон про доступ не вимагає від Вас пояснювати для яких цілей Ви запитуєте інформацію та яким чином плануєте її використати.

Відповідно до Закону вся інформація, яка наявна у суб’єктів владних повноважень або стосується використання бюджетних коштів є відкритою, проте розпорядник може обмежити доступ до неї, щоб захистити чийсь охоронюваний законом інтерес.

Для того щоб визначити, який інтерес переважає (право суспільства знати чи право особи втаємничити інформацію) розпорядник використовує передбачений Законом «трискладовий тест».

Тож не лінуйтеся зазначити у запиті якого суспільно важливого питання стосується Ваш запит. Для прикладу, Ви можете вказати, що у Вашому місті ця тема (доцільність витрачання коштів на святкування дня міста, розміри видатків на бюджетні програми тощо) є предметом широкої  суспільної дискусії та привести приклади публікацій на цю тему.

Означивши суспільний інтерес Ви полегшите прийняття рішення про надання інформації розпорядникові, або, у випадку відмови, судові, який прийматиме рішення у справі.

Порада ІХ –  Знайте про інші способи доступу до публічної інформації

Відповідно до Закону про доступ отримати доступ до публічної інформації  можна не тільки шляхом подання інформаційного запиту, а й шляхом ознайомлення з публічною інформацією у спеціальному місці, яке розпорядники (органи державної влади та місцевого самоврядування) мають організувати для запитувачів.

Ознайомлення з інформацією в такий спосіб дає можливість швидко обробити великий обсяг документів, не платячи при цьому за копіювання та друк. Якщо Ви хочете скористатися таким способом – вкажіть про це у запиті.

Також Закон про доступ передбачає право отримати доступ до інформації шляхом відвідання засідань колегіальних органів, зокрема, рад різних рівнів.

Порада Х – Не зволікайте з оскарженням

Хоча оскарження є довгим процесом, оскаржувати відмови потрібно. Найменш витратний по часу та коштах спосіб оскарження – звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Завітайте на сайт Уповноваженого та складіть просту скаргу (форма для електронного звернення до Уповноваженого), додайте до неї необхідні копії документів.

Відмову у доступі також можна оскаржити до суду, проте пам’ятайте про необхідність сплати судового збору та про те, що Ваші інтереси в суді можете захищати або Ви самостійно, або сертифікований адвокат. Зверніться за допомогою до громадських організацій, наприклад Центр демократії та верховенства права може надати адвоката для ведення справи, а ініціатива Надії Бабинської (Вірної)  #насудзадоступ – профінансувати судовий збір.

Існує ще один, передбачений законодавством спосіб оскарження – подання скарги до вищого органу розпорядника, якщо такий існує (увага – в органів самоврядування (рад) всіх рівнів немає вищого органу).

Всі можливості оскарження варто використовувати якомога швидше, адже, наприклад, терміни притягнення до адміністративної відповідальності складають лише 3 місяці, з яких 15 днів суд має на розгляд справи, суттєвий  час займає складення протоколу та поштовий обіг. Оскарження допоможе сформувати судову практику (стягнення на порушника законодавства про доступ накладатиме суд за протоколом, складеним представником Уповноваженого) і, таким чином, запобігти подібним порушенням у майбутньому.

Порада pro bono

Сайт «Доступ до Правди» може значно полегшити Вам процес подання електронного запиту. Вам необхідно зробити лише чотири прості кроки, щоб отримати інформацію:

  1. Зайти на сайт «Доступ до Правди».
  2. Обрати з переліку розпорядника інформації, який, на вашу думку, повинен володіти потрібною вам інформацією.
  3. Сформулювати текст запиту за формою на сайті.
  4. Перевірити свою електронну або поштову скриньку.

Бажаю успіху!

Тетяна Олексіюк, адвокатка, спеціально для веб-платформи «БЛОГЕРИ»

Розслідування проведене в рамках проекту «Підтримка місцевих антикорупційних розслідувань мережі «Блогери за добре врядування», який підтримує Чорноморський фонд регіонального співробітництва (BST). Позиції висловлені у даному матеріалі не обов’язково збігаються з позиціями BST та його партнерів.

-->