Як зробити доступною інформацію про майно громади

Комунальне майно громади все ще залишається цінним матеріальним ресурсом та джерелом наповнення місцевих бюджетів.  Незважаючи на те, що найцінніші приміщення уже давно пішли з молотка,  ця сфера й досі є чудовим прикладом неефективної роботи та корупційності владних структур. Чому комунальне майно – цінний ресурс і чому його краще продати, ніж занедбати, – розглянемо на прикладі невеличкого містечка Калуша, що на Прикарпатті.

Карта комунального майна

Упродовж шести місяців у м.Калуші Івано-Франківської області реалізовувався проект «Комунальне майно: хто і як заробляє на власності громади». Проект підтримав Міжнародний фонд «Відродження», а його виконавцем була громадська організація «Спілка малого і середнього бізнесу «Альтернатива».

Головним продуктом проекту стала карта комунального майна Калуша, а саме дослідження підняло цілий пласт проблем у сфері управління комунальною власністю.

Карта комунального майна Калуша, яка розміщена на офіційному сайті міської ради

Ідея створення карти комунального майна міста виникла через нестачу інформації. У Калуші можна було знайти рішення міської ради чи програму приватизації на рік, але не було де переглянути увесь перелік майна, порівняти умови оренди, зрештою, переконатися, що орендарі перебувають у рівних умовах. Орендарі також хотіли знати, що влада до всіх ставиться однаково. Такої карти також потребували інвестори.  Наприклад, підприємець має гроші й хоче їх вкласти у створення медичного центру. А в Калуші є велике приміщення на території лікарні, яке не використовується, але звідки інвестору про це довідатися? Створення єдиного ресурсу, на якому була б зібрана інформація про комунальне майно міста, вирішувало б ці проблеми.

Створення карти комунального майна почалося зі створення реєстру. Точніше – його доопрацювання. Реєстр, наданий міською радою, був малоінформативний. Тоді шляхом надсилання інформаційних запитів, «ручного» внесення даних та постійного їх узгодження із міським Фондом комунального майна вдалося сформувати «список» комунальних приміщень із максимально широким спектром даних (11 позицій), серед яких відомості про орендаря, площу приміщення, ставку орендної плати, оціночну вартість, наявність чи відсутність пільги, розмір орендної плати,  цільове призначення.

Реєстр комунального майна

Найцікавіше почалося, коли виконавці проекту почали фотографувати комунальні приміщення. Вони хотіли показати калушанам, як саме виглядає їхня власність, але були вражені тим, що побачили. Тоді вони сформували перелік проблем у сфері майна громади.

Чверть майна у пільговій оренді

Перша проблема – це вільні приміщення й неякісне управління.
Так, існуючий алгоритм оренди майна максимізує комунікацію чиновників з інвестором. Тобто представник місцевого бізнесу, який шукає майданчик для розвитку, прийде із запитом до Фонду комунального майна. Якщо якесь приміщення є запитуваним, запуститься процедура передачі його в оренду – через конкурс (якщо є два і більше претендентів), чи без нього. Але інвестор, наприклад, з-поза меж Калуша має обмежену комунікацію із міськими чиновниками, не знає структури бізнес-середовища Калуша та ще й не бачить потенційних можливостей для розвитку.

Величезні приміщення колишньої «орсовської» їдальні на території Калуської ЦРЛ (вул. Медчина, 6). Нині пустують.

У Калуші є десяток вільних приміщень, які здебільшого у занедбаному стані й без господаря вони дедалі більше занепадають. Їх потрібно постійно просувати через різноманітні ріелторські платформи і не тільки місцеві. Зрештою, можна навіть вкласти бюджетні гроші у ремонт, а потім дорого здати в оренду чи продати.

Будівля на вул. Грушевського, 37 у занедбаному стані та є пам’яткою архітектури місцевого значення

Друга проблема – це приміщення, які не можуть бути приватизованими.
Коли приходиш на місце, то майже безпомилково можеш визначити платоспроможність орендаря та його наміри. Якщо людина не може викупити приміщення (через законодавчі моменти), то вона в нього і не вкладає.

Третя проблема близька до попередньої – це приміщення, які орендують за пільговою орендною ставкою у розмірі 1,2 гривні на рік.
З’ясувалося, що майже чверть майна громади перебуває у пільговій оренді. І загальні пропорції – геть не на користь бюджету: у комерційній оренді перебуває 13,4 тисячі кв. м., у пільговій – 14 тисяч кв. м. комунального майна. І справа тут не тільки у втратах бюджету, але й у нерівних умовах для неприбуткових громадських організацій.

Згідно із Методикою розрахунку орендної плати у Калуші, розмір річної орендної плати для громадських організацій (ГО) інвалідів, громадських молодіжно-дитячих неприбуткових організацій, організацій ветеранів війни, праці, всеукраїнських громадських організацій «чорнобильців», ветеранів Афганістану, які не займаються комерційною діяльністю, становить 1 гривню на рік.

Як виглядають нерівні умови?

Наприклад, приміщення у центрі Калуша орендує ГО «Спілка Католицької Молоді», яка сплачує понад 1000 гривень на місяць. Аналогічна ситуація й у філії Союзу українок, яка орендує приміщення поряд і сплачує оренду за рахунок членських внесків.  ГО «Спілка української молоді» орендує приміщення неподалік за 1,2 гривні. І всі ці громадські організації працюють із молоддю та дітьми.

У Спілки учасників АТО – два приміщення, ціна оренди яких по 1,2 гривні на рік.  Ветеранські організації та організації інвалідів також орендують приміщення за пільговою ціною. Багато з цих приміщень використовують лише кілька разів на рік, тож без регулярного опалення та ремонту майно просто занепадає.

Четверта проблема – це автоматичне продовження договорів оренди.
Під час проекту було виявлено два дуже показові приклади.  Перший – це приміщення площею 53,4 кв. метри у центрі міста, яке орендує редакція газети «Калуське віче». За даними реєстру судових рішень, Львівський апеляційний адміністративний суд постановив припинити юридичну особу – редакцію газети «Калуське віче» у 2015 році, свідоцтво про державну реєстрацію цього ЗМІ є недійсним. У липні 2017 року в редакції завершився термін дії договору оренди, і його продовжили до 2020 року. Це приміщення коштує орендарю 1,2 гривні на рік.

Приміщення у центрі Калуша, на вул.С. Бандери, 5, орендує неіснуюча юридична особа за 1,2 гривні на рік

Другий приклад – це приміщення площею 177 кв. метрів за цією ж адресою, яке орендує Калуський міський відділ СБУ. Ця структура, крім того, має в оренді ще приміщення площею 651 кв. метр. Також за 1 гривню на рік.

Виконавці проекту навідалися туди, але застали замкнені двері.

Приміщення у центрі Калуша, на вул.С. Бандери, 5, орендує неіснуюча юридична особа за 1,2 гривні на рік

На інформаційний запит в СБУ відповіли, що “приміщення використовується в оперативно-службовій діяльності” з 2002 року. І договір діє до 30 серпня 2019 року.

А голова Фонду комунальної власності Олександр Челядин  у комунальній газеті «Дзвони Підгір’я» заявив, що міська рада не може тут нічого змінити, при цьому він визнав, що приміщення – у занедбаному стані.

Проблема автоматичної пролонгації у тому, що коли орендар не заперечує проти подальшої оренди, а Фонд не має до нього претензій (через, наприклад, заборгованість із орендної плати), то договір вважається автоматично продовженим.

Крім таких серйозних проблем, було виявлено ще й чимало дрібніших. Скажімо, нецільове використання приміщень (коли замість задекларованої діяльності проводиться інша, а це – різниця в надходженнях від оренди).

Був випадок, коли вивіска політичної партії була розташована у приміщенні, яке орендує громадська організація на пільгових умовах.

Інша політична партія боргувала орендну плату за комунальне приміщення і, водночас, відкрила свій офіс у зовсім іншому місці. До речі, то була не єдина політична сила, яка боргувала за оренду комунального майна: нещодавно з’ясувалося, ще одна партійна міська організація заборгували орендну плату. При цьому, щоб стільки заборгувати, потрібно було не платити з півтора року.

Між тим, надходження від орендної плати залишаються відчутною складовою у наповненні міського бюджету: торік за рахунок оренди комунального майна скарбниця Калуша поповнилася на 3,4 млн. гривень, а за 8 місяців цього року – 2,7 млн. гривень. Загалом ця сума дорівнює трьом Громадським бюджетам Калуша, витратам на утеплення 4-5-ти багатоповерхівок чи встановленню мінімум 30-ти дитячих майданчиків. Всього у Калуші є 217 об’єктів комунального майна, які перебувають в оренді. І наступного року міська влада планує отримати від оренди майна не менше 2 млн. гривень.

Що відбувається із проданим майном

Додатковою опцією проекту став аналіз ситуації з проданим за останні сім з половиною років майном. Звичайно, повернути приватне майно практично нереально, навіть коли вдасться довести, що приватизація була нечесною.

Громада Калуша уже має такий гіркий досвід, коли у 2010 році єдиний міський кінотеатр купила фірма, серед засновників якої були брат і політичний соратник діючого на той момент міського голови Ігоря Насалика. Попри умови договору, які передбачали відкриття оновленого кінотеатру в 2011 році, будівля й досі стоїть руїною та занепадає.  А інвестор хоче на місці кінотеатру звести житлову багатоповерхівку.

Калушани періодично ведуть «переписку» на паркані із власником кінотеатру

Аналіз приватизації за кілька років чітко продемонстрував тенденції у місті: у 2010 -2015 роках, коли міським головою був Ігор Насалик, чимало ласих приміщень придбали люди з його оточення. Через близьких та не дуже родичів команда міського голови і навіть його родина купувала комунальне майно.

Під час проекту було виявлено ряд підозрілих конкурсів. Перший – коли у торгах брала участь і стала переможцем сестра заступниці міського голови. Посадовиця була одночасно головою конкурсної комісії на торгах, проте й словом не обмовилася про родинні зв’язки.

За будівлю площею 44 кв. метри на вул. Чорновола змагалося шестеро конкурентів. У результаті торгів орендна плата виросла майже уп’ятеро, а переможцем стала сестра заступниці міського голови.

Інший конкурс – торги за частину моргу в лікарні. Там облаштували салон ритуальних послуг, а сам конкурс двічі розіграли між собою рогатинські підприємці, близькі до міністра Насалика, витіснивши калуських конкурентів.

Перша відкрита база даних

Карта комунального майна стала першою відкритою базою даних у Калуші, завдяки їй на офіційному сайті міста з’явився розділ «Smart-city».
Якщо врахувати, що комунальне майно – це специфічна інформація, яка цікавить не всіх, то справді запитуваною карта стане тоді, коли через сайт калушани зможуть, наприклад, подати заяву на субсидію чи зареєструватися у черзі на закордонний паспорт. Тому необхідно, щоб міська влада продовжувала розвивати сайт.

Калуський реєстр комунального майна стане одним із перших, який увійде до Єдиного всеукраїнського реєстру комунального майна. Такий ресурс планують створити розробники платформи «Прозоро. Продажі». Тоді процеси у сфері комунального майна Калуша стануть більш прозорими та автономними, а ринкові механізми поступово витіснять ручне управління.

Проте, якщо говорити про економічний ефект, у розрізі якого розглядають відкриті дані,  він, на жаль, наразі не відчутний. І це залежить не тільки від розвитку міста як Smart, але й від безпосереднього бажання міської влади.

Досвід Калуша – приклад для інших міст

Що робить міська влада, щоб змінити ситуацію? У червні 2018 року (після завершення проекту), згідно із розпорядженням міського голови, було створено комісію для проведення інвентаризації комунального майна та приміщень комунальної власності.

«Відповідно до переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, вказані документи не мають визначеного строку зберігання і на даний момент не збережені», – йдеться у відповіді на запит із проханням надати документи із результатами проведеної інвентаризації.

Водночас у відповіді зазначається, що було виявлено борги з орендної плати, несистемне та нецільове використання приміщень.

Також комісія вважає, що потрібно «зобов’язати користувачів приміщень не здійснювати їх реконструкцію без погодження з відділом у справах архітектури і містобудівного кадастру».
Проте, жодних рішень міської ради чи якихось інших правових наслідків, розірвання договорів оренди за результатами інвентаризації не відбулося.

Та насправді, хоче влада чи ні, але зміни відбуваються. І не тільки у Калуші. Учасники проекту планують поширювати діяльність в області – формувати реєстри, які згодом стануть наповненням для Єдиного всеукраїнського реєстру майна, а досвід Калуша стане прикладом такої діяльності.

Оксана Пілянська для «БЛОГЕРІВ»

Матеріал створений у рамках проекту «Підтримка місцевих антикорупційних розслідувань мережі «Блогери за добре врядування», який підтримує Чорноморський фонд регіонального співробітництва (BST). Позиції висловлені у даному матеріалі не обов’язково збігаються з позиціями BST та його партнерів.

-->