Батуринська громада: найкращий приклад розвитку туризму на Чернігівщині

Батуринці розповіли про те, як швидко розвинути туристичну привабливість краю і залучити 150 тисяч відвідувачів на рік.

Батуринська об’єднана територіальна громада (ОТГ) Чернігівської області, створена з важкими потугами в 2016 році, для свого розвитку активно використовує наявний історико-культурний потенціал і підтримує впровадження цікавих ідей та ініціатив. Особливо тих, що приваблюють екскурсантів, туристів, відпочивальників. Як саме вона це робить – побачили представники громад обох регіонів під час навчальної поїздки “Історико-культурна спадщина та мистецтво як важелі економічного розвитку”, організованої спільно Чернігівським та Київським Центрами розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС), що були створені за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону України. Завдяки керівництву Батуринської ОТГ понад 30 учасників заходу за день отримали максимум корисної інформації, побували на головних локаціях, які дозволяють громаді з гордістю казати про 150 і більше тисяч відвідувачів на рік.

МІСТО З ДУШЕЮ

Пленарна частина навчальної поїздки проходила в прекрасно відремонтованому Батуринському будинку культури. Директор Чернігівського ЦРМС Ірина Кудрик пожартувала, що Батуринську ОТГ від решти аналогічних утворень відрізняє Душа. І хоча це – прізвище Батуринського міського голови і керівника громади, Батурин дійсно є містечком з душею. Не лише тому, що це – гетьманська столиця з її хоч і трагічною, але багатою історією, а й тому що Леонід Душа “вдихає” у неї нове життя. І він сам, і підібрана ним команда помічників роблять усе можливе, а часто й неможливе в наших законодавчих реаліях, аби місто оживало й розвивалося. А ще – мало не з обіймами зустрічають інвесторів.

“Ми дуже зацікавлені розвивати туристичний бізнес у Батурині. І я кажу своїм колегам: давайте після себе щось залишимо”, – зазначив Душа у вітальному слові.

Він розповів, як запрошує молодь на роботу в громаду та дає їй житло, поскаржився на кадровий голод і похвалився тим, які проблеми уже вдалося вирішити. Його промова була пронизана гумором неординарної особистості і щирим бажанням поділитися власним світобаченням і життєвим досвідом. Учасники навчання потім говорили: “Видно, що людина – на своєму місті”.

Молодий, але виважений і грамотний заступник міського голови, 24-річний Валентин Потеруха надав присутнім коротку історичну довідку про Батурин, звернув увагу на особливості історико-культурної спадщини Батуринської громади та її відродження, зазначив, що в наступному році виповниться 350 років, як місто стало гетьманською столицею. У зв’язку з цим започаткований цьогоріч фестиваль “Шабля” буде ще цікавішим, масштабнішим і водночас “більш зручним” для сімейного відпочинку і туризму.

У БАТУРИН – ПО РИБУ, ЯГОДИ І ГРИБИ

Далі слово взяли спікери навчальної поїздки. Радник із питань регіонального розвитку Чернігівського ЦРМС Володимир Бойко порівняв Батурин із Новгородом-Сіверським, де свого часу теж була зроблена масштабна історична реконструкція і вкладені великі кошти. Однак це місто чомусь не стало популярним і дуже відвідуваним. Батурин же себе “розкрутив”.

“Виявляється, можна використовувати донорські кошти, бюджетні вливання і навколо міста будувати цілу індустрію”, – зазначив Бойко.

Він ознайомив присутніх із баченням розвитку туристичної сфери, викладеним у проекті Стратегії розвитку Батуринської ОТГ до 2027 року, який Чернігівський ЦРМС розробляв спільно з громадою, і який 24 вересня було затверджено у першому читанні на сесії Батуринської міськради.

“Коли ми працювали над стратегією і тільки формували бачення, то формулювання, що це – козацька, гетьманська столиця України не викликало жодних питань. І хоча туризм тут і не є основою економіки (бо це – аграрний сектор і натяк на переробну промисловість, яку тут мають намір розвивати), Батуринська громада – мабуть, єдиний реально вдалий приклад у Чернігівській області, коли розвиток туризму, побудований фактично на історико-культурній спадщині, дає економічний ефект”, – сказав Бойко.

Аби цей напрямок розвивався, стратегія ставить завдання щодо просування інформаційних продуктів, розвитку інфраструктури та фестивального руху, облаштування зон відпочинку та громадських туалетів, підтримки “зеленого” і зимового туризму, розробки різнопланових туристичних маршрутів (велосипедних, грибних, ягідних, рибальських) тощо.

“Ми вписували у стратегію те, що реально виконати за короткий період – два роки і один квартал”, – зазначив Бойко.

ТУРКЛАСТЕР 300+

Перспективний напрямок розвитку туристичної галузі учасникам навчальної поїздки і керівництву Батуринської ОТГ презентувала радник із питань регіонального розвитку Київського ЦРМС і голова Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму Тетяна Тимошенко. Вона повідомила, що місяць тому командою експертів, яку вона очолює, був запущений новий проект “Туркластер 300+”.

“Ми хочемо створити 300 туристичних кластерів по всій Україні і запрошуємо Батурин долучитися. Ми сформулювали і розробили методологію “7 кроків”, яка дозволить створити якісний туристичний продукт на основі світового досвіду і європейського законодавства, – сказала доповідач.

Тимошенко нагадала, що кластер – це об’єднання зусиль різних сфер бізнесу заради вироблення комплексного туристичного продукту і просування його на зовнішні ринки. Вона навела приклад Львова, де свого часу все почалося з домовленості між власником мережі кафе і ресторанів та перевізником. Вони знизили на 50% ціни на свої послуги, організували тур вихідного дня і дали рекламу на Київ. Жителі столиці поїхали до Львова так масово, що підприємці отримали шалені прибутки.

“Тому пропоную: створити таку ж комплексну пропозицію в Батурині, створити єдиний продукт, запропонувати киянину одним дотиком знайти де поїсти й переночувати і що подивитися – один тур на вихідні з однією-двома ночівлями. Має бути єдина ціна, а не окремо за кожну послугу”, – пояснила Тимошенко.

За її словами, розвиток туризму дозволить створити й нові робочі місця. За прогнозами Світової організації туризму, до 2030 року кожне десяте робоче місце у світі буде саме в цій галузі.

“Туризм – це найкращий, найуспішніший і в усьому світі визнаний інструмент дуже швидкого запуску будь-яких інвестиційних і економічних процесів на місцевому, локальному рівні”, – наголосила фахівець.

Кореспондентові Укрінформу пані Тетяна сказала, що вона вже понад 10 років професійно займається розвитком туризму (не турбізнесом), вивчає цю тему і пише дисертацію.

ОБ’ЄКТИ ПРИВАТНОЇ ІНІЦІАТИВИ

Після теоретичної частини виїзного заходу представники ОТГ Київщини та Чернігівщини перейшли до практичної. Вони побували на Цитаделі Батуринської фортеці, у Гетьманському будинку, Будинку-музеї Генерального судді Василя Кочубея та палаці Крила Розумовського Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”. Описувати ці відомі об’єкти не будемо, зазначимо лише, що їх розвиток не стоїть на місці і це сприяє збільшенню кількості екскурсантів і туристів. Так, наприклад, торішнє відкриття музею з восковими фігурами гетьманів у Гетьманському будинку дозволило виконати річний план відвідуваності на 140%. За словами старшого наукового співробітника заповідника Каріни Солдатової, за планом на 2017 рік передбачалося прийняти 125 тис. відвідувачів, а прийшло-приїхало понад 175 тисяч. Усього було проведено більш ніж 8 тисяч екскурсій.

Неабиякою цікавинкою Батурина став і приватний музей відомого мандрівника й антрополога, дослідника народів Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії Миколи Миклухо-Маклая. Він є частиною готельно-ресторанного комплексу, власниця якого Надія Петрівна теж має прізвище Миклухо-Маклай і, кажуть, вважає себе нащадком мандрівника.

Як розповіла екскурсовод Марія Бойчук, родина сьогоднішніх Миклухо-Маклаїв створила в Україні 4 таких музеї, один із яких, на жаль, залишився у окупованому Росією Севастополі. На Чернігівщині перший музей ученого-мандрівника був відкритий у Козелецькому районі в 2010 році, а цей – у 2014-му.

“У Батурині вони не випадково створили музей. Мало хто знає, але родина Кирила Розумовського і Міклухо-Маклая поєднані завдяки праправнуку гетьмана Олексію Костянтиновичу Толстому”, – сказала екскурсовод.

Марія Іванівна знає про це так багато, що видала вже кілька книжок.

За її словами, в цьому році власники комплексу збудували ще один корпус на 10 номерів і тепер тут можуть одночасно розмістити до 100 гостей. Ціна за добу – чималенька (700-800 грн за двомісний номер), але сервіс тут – на високому рівні.

Вийшла до приїжджих і власниця комплексу пані Надія. Вона назвала Батурин найперспективнішим містом Чернігівщини в плані розвитку і закликала бізнесменів приходити з інвестиціями.

“Я хочу, щоб сюди приїжджали люди, готові щось створювати. Тут – безмежне поле для діяльності. Нашому туристу потрібен сервіс, а в Батурині його мало”, – сказала пані Надія.

Останнім пунктом виїзного навчання представників громад був уже, мабуть, легендарний мистецький хутір Обирок. Він виявився не так далеко від Батурина, як автору цих рядків здавалося раніше, і просто вразив своєю автентичністю й оригінальністю.

“Тут ми бачимо, як із занедбаного хутора, який фактично вимирав, можна зробити цікаву мистецьку локацію, що буде притягувати до себе людей з усієї України”, – зауважила Ірина Кудрик.

З майже вечірніми відвідувачами зустрілася Ірина Койда, яка з родиною зараз господарює на Обирку. Вона розповіла про найближчий захід – зустріч “РОбиРок weekend” 29-30 вересня, де презентуватимуться й обговорюватимуться подальші проекти.

“Обирок є невід’ємною частиною Батуринської громади і саме так ми себе мислимо. Так, у нас є своя історія, але разом це в рази ефективніше. Тим паче, що можливість будувати діалог з іншими членами Батуринської громади є”, – сказала Ірина.

Учасники навчання роз’їжджалися по домівках сповненими надій. Дорогою обговорювали можливості розвитку туризму у своїх, як задавалося раніше, безперспективних селах.

“Представники ОТГ побачили сьогодні найбільш вдалий приклад розвитку туристичної сфери на Чернігівщині, причому в різних іпостасях. Побачили, наскільки є важливими ідеї (а тут усе засноване на ідеях) і яким чином їх можна реалізовувати. Все разом це створює дуже цікаву комбінацію, яка, на мою думку, дозволить Батуринській громаді успішно розвиватися. Самі батуринці не вважають, що все бездоганно, але це є успішно”, – підвів риску Бойко.

Програма “U-LEAD з Європою” фінансується спільно Європейським Союзом і його державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією і підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

“Укрінформ”

-->