Чому українські смітники такі смітники, або Хто відповідальний за сумнівну «красу у подвір’ї»?

З 1 січня цього року відповідно до закону «Про відходи» всі українці зобов’язані сортувати сміття. Водночас реальність свідчить про те, що цього не відбувається. Екологи нарікають на відсутність дієвого механізму, правоохоронці – на відсутність інструментів контролю, мешканці – на відсутність інфраструктури для збирання, а дехто – ні на що не нарікає і про сортування навіть не думає.

Досвід сортування сміття у Броварах на Київщині

Автор цих рядків обходив кілька сміттєвих майданчиків у Броварах і лише в кількох побачив контейнери для роздільного збору сміття, але й вони відрізнялися лише назвою, а не наповненням: броварчани усі контейнери набивають однаково, а те, що не влізло, звалюють поруч.

При цьому у Броварах фірми, що вивозять сміття, змінюються як рукавички. Жодна із переможців за час своєї роботи так і не спромоглася виконати своїх інвестиційних зобов’язань. При цьому на зміну фірмам, що «проштрафилися», в результаті тендерів приходять фірми з аналогічним шлейфом.

Як стверджує видання «Трибуна. Бровари», у 2013 році конкурс на визначення переможця з надання послуг із вивезення сміття був лише фікцією: у ньому взяли участь усього 2 фірми, які пов’язані між собою родинними зв’язками –  ТОВ “Селтік” – фірма матері Зінаїди Піддубної і ТОВ “Комунтранс-Бровари” – фірма доньки Ірини Федорченко.

«Переможцем стало підприємство, яке було створено за пару місяців і яке на своєму балансі не мало жодної техніки та майна, а статутний фонд підприємства складав аж 1000 грн, зате інвестиційні зобов’язання сягали 1 млн грн. Та ці зобов’язання фірма не виконала. Так як і зобов’язання вчасного та якісного вивезення відходів. Проте практично всі 4 роки «Комунтранс-Бровари» влада міста наполегливо підтримувала», – пише видання.

А вже навесні 2017 року, пише броварське видання «Маєш право знати», броварська міська влада розірвала договір з ТОВ «Комунтранс-Бровари» через шлейф нарікань, невдоволення і скандалів та після проведення тендеру уклала договір з ПП «Амуссон Київ», яка надаватиме послуги з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) на території м. Бровари 5 років. Під час визначення переможця у кінцевому результаті «змагалися» лише 2 фірми: одна із фірм батька Анатолія Володимировича Маковського – «Парагона-16» та фірма його сина Сергія Анатолійовича Маковського – ПП «Амуссон Київ».

До слова, раніше сумський телеканал СТС повідомляв,  що та ж сама компанія «А-Муссон» на сумський ринок зайшла зі скандалом і стала там практично сумським монополістом. Сміття не вивозилось, ззате гроші за це сплачувались великі. Тобто фірма-переможець уже була з негативним шлейфом.

А вже у березні цього року, як повідомляє «Трибуна.Бровари», броварська знову обрала нового постачальника послуг із вивезення сміття – ТОВ ” Селтік ТБО” , яке фігурує у досудовому розслідуванні кримінального  провадження від 16 січня 2018  року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України – «ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів», яке проводить слідче управління ФР ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як за кордоном

Із липня 2017 року у Польщі стали чинними єдині для всієї країни правила сортування відходів. До цього їх встановлювало місцеве самоврядування, залежно від того, в якій гміні мешкає громадянин. Так, вже рік як кожен поляк повинен вкидати відходи до чотирьох окремих контейнерів.

Відходи сортуватимуться одразу біля джерела, тобто безпосередньо у багатоквартирних будинках, домашніх господарствах – місцях, де ці відходи виникають. Як розділятимуть сміття: зелений контейнер: скло; блакитний контейнер: папір, зокрема картон; жовтий контейнер: метали і пластик; коричневий контейнер: відходи, які підлягають біопереробці, зокрема біовідходи, наприклад, рештки продуктів.

У Німеччині сортувати сміття  можна кількома способами. Усе залежить від конкретного будинку та від регіону, в якому він розташований. Також велику роль відіграє й те, з якою компанією власник будинку уклав угоду на вивезення сміття.

Побутові відходи викидати в один великий контейнер не можна. Замість нього – набір невеличких різного кольору баків, закріплених за кожною будівлею. Так, приміром, коричневого кольору призначені для харчових відходів, у жовтенькі варто викидати тверді – дерево, папір, пластик, метал, зелені – для паперу. Усе скло потрібно збирати в спеціальний ящик у будинку. Раз на два тижні цю скриньку німці виносять на вулицю, і спеціальне склоприбиральне авто о сьомій ранку її «спустошує». При цьому у мегаполісах скло можна викинути самостійно в спеціальні контейнери. До речі, якщо хтось із багатоповерхівки викине сміття у бак не за призначенням, тоді штрафують усіх мешканців будинку, підвищуючи тариф на вивезення сміття. Інколи «сміттярі» можуть взагалі відмовитися забирати відходи. Така система швидко вчить сусідів правильно сортувати і не смітити.

Водночас у Німеччині з 2003 року працює система повернення тари. Так, пляшки від пива або прохолодних напоїв німці несуть до супермаркетів, де у спеціальному відділі їх здають. За порожню тару покупець отримує гроші: за пивну пляшку зі скла – 8 євроцентів, за пластикові – 15–25, за бляшанки – 25.

Валентина Новицька, «БЛОГЕРИ»

Фото автора

-->