Мін’юст має надати на запит списки корупціонерів Закарпаття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову, у якій залишив касаційну скаргу Міністерства юстиції України без задоволення, а висновки апеляційного суду – правомірними: тепер Мін’юст має надати на запит списки корупціонерів Закарпаття.

Запит було відправлено 23 квітня 2015 року, рішення касаційної інстанції датовано 31 травня 2018 року. Інформацію досі не надано.

Раніше Київський апеляційний адміністративний суд визнав протиправною відмову Міністерства юстиції України у наданні інформації на запит громадської організації «Сила народного контролю – ЧОП» і зобов’язав міністерство повторно розглянути запит та надати відповідь.

ГО «Сила народного контролю – ЧОП» та ГО «МУЗа» звернулись до Генерального прокурора України із інформаційним запитом від 23 квітня 2015 року, в якому просили надати вичерпні відомості (ПІБ, посаду, назву органу місцевого самоврядування, статтю, звільнення з посади, внесення у єдиний реєстр корупціонерів) посадових осіб місцевого самоврядування Закарпатської області, яких протягом 2011-2015 року було притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення.

Зазначений запит передано за належністю до Міністерства юстиції України, яке є реєстратором «Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення». Проте Мін’юст повідомило, що надати інформацію у розрізі окремого регіону є неможливим – на думку міністерства, це вже буде створенням нової інформації

«Відповідно до ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Міністерство юстиції відмовляє у задоволенні такого запиту, бо законом «Про доступ…» не передбачено створення нової інформації, а лише надання готових даних», – ідеться у матеріалах суду.

Суд першої інстанції дослухався до аргументів Мін’юсту, проте апеляційний суд, а потім і Верховний, не погодилися з висновками суду першої інстанції.

Апеляційний суд визначив, що Міністерство юстиції України є розпорядником інформації, що запитувалась позивачем, бо Міністерство юстиції України, як реєстратор Реєстру вносить до Реєстру відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, зокрема, місце роботи, посада на час вчинення корупційного правопорушення, що передбачає можливість встановлення посадових осіб органів місцевого самоврядування Закарпатської області, яких було притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення.

У своїй відмові в задоволенні запиту позивача Міністерство юстиції України зазначило, що: надати інформацію у розрізі окремого регіону є неможливим у зв’язку з обмеженими технічними можливостями програмного забезпечення Реєстру, а підготовка інформації потребує виконання спеціальних дій, спрямованих на її створення.

Разом з тим, ч.4 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  передбачено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, законодавець передбачив можливість виконання розпорядником інформації спеціальних дій, зокрема щодо пошуку інформації серед значної кількості даних, у зв’язку з чим наявна можливість продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з відповідним обґрунтуванням.

Доступ до правди

-->